Опис досвіду роботи

Новітня епоха – це епоха права. Ним урегульовуються складні соціальні відносини, задаються мінімальні нормативи суспільного життя, забезпечується сталість суспільного розвитку, виховується нове покоління, твориться добро та справедливість. З-поміж актуальних проблем нашого суспільства, якими переймаються педагоги, юристи, психологи, працівники державних і громадських інституцій, важливою була і залишається проблема правової освіти та виховання учнівської молоді.

Одним із завдань освітньої галузі «Суспільствознавство», до складу якої входить така навчальна дисципліна як «Правознавство. Практичний курс», є формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних життєтворчих, соціально-комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок. Сучасне життя вимагає від школи підготовки компетентної у правознавстві особистості, такої, в якої сформовані практичні уміння і навички аналізувати та вирішувати конкретні життєві ситуації з позицій права.

Соціальне замовлення може бути задоволено лише за умови реалізації в практику загальноосвітньої школи компетентнісного підходу.

Під правовою предметною компетенцією, виходячи з положень Державного стандарту, розуміємо сукупність знань, умінь, характерних рис, набутих учнями у межах засвоєння змісту правознавства як шкільного предмета, необхідних їм для виконання певних дій, з метою розв’язання проблем, задач, ситуацій згідно з приписами чинного права.

У структурі правової предметної компетентності можемо виокремити три складові:

1.Знаннєва (когнітивна);

2.Емоційно-ціннісна складова;

3.Діяльнісна складова.

Саме діяльнісна складова, або практично-поведінкова компетенція є об’єктом вивчення моєї теми.

Практично-поведінкова компетенція полягає в тому, що учень: вміє використовувати правові теоретичні знання для виконання практичних занять (складає таблиці, виконує проекти тощо), вирішення правових задач, проведення юридичного аналізу ситуацій; вміє складати окремі правові документи; обирає моделі поведінки, орієнтуючись на приписи чинного законодавства, реалізовує їх для правомірної участі у суспільних, зокрема правових, відносинах (конституційних, цивільних, сімейних тощо); усвідомлює відповідальність за свою поведінку.

В умовах реформування освіти виникає питання: як навчати? Сучасна педагогічна наука дає відповідь на це запитання, пропонуючи перехід від інформаційного навчання до проблемного та інтерактивного, від заучування готового матеріалу до формування творчого мислення, вміння практично діяти, використовуючи різноманітні методи та технології навчання.

Метод навчання – це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності. Він уособлює в собі цілі, зміст, принципи та форми навчання.

За словами відомого угорського педагога Д. Пойя, кількість існуючих методів навчання збігається з кількістю працюючих педагогів.

 Аналізуючи відому нам «Піраміду пізнання», приходимо до висновку, що суттєвість сучасних методів, технологій полягає у визначенні найбільш раціональних способів досягнення навчальної мети.

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію».

Конфуцій

Для формування поведінкових аспектів правової компетентності найбільш дієвими є активні й інтерактивні методи, такі як: робота в групах, парах, соціологічні опитування, інтерв’ю. Саме такі методи і технології в більшій мірі сприяють формуванню в учнів здатності цілісно реалізовувати на практиці правові знання, відповідні уміння і навички.

Найефективнішим засобом формування поведінкового компоненту є продумана і правильно організована діяльність учнів на уроках.

Діяльнісний підхід до навчання передбачає:

а) переорієнтацію процесу навчання на результат в діяльнісному вимірі;

б) зміщення акценту з накопичування визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності критично мислити, практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях.    

 Отже, другою складовою моєї теми є навчання через дії, формування поведінкового компоненту через діяльність учнів на уроці.

Творча атмосфера, в якій працює колектив нашого навчального закладу, відіграє велике значення у формуванні мене як учителя. Особливе задоволення приносить моя робота як наставника з молодими спеціалістами, в результаті якої відбувається взаємообмін досвіду, майстерності і неординарних ідей.

Відвідування уроків, постійний діловий контакт з колегами, робота в творчій співдружності, участь у фахових районних та обласних семінарах, конференціях: 
·   обласний семінар «Права дітей» (Житомирське обласне управління юстиції. Житомирська обласна професійна асоціація практикуючих психологів психотерапевтів);

·   обласний семінар-практикум «Учителі за права дітей» (ЖОІППО);

·   обласний семінар-практикум «Методика моніторингу насильства щодо дітей в сім’ї та школі» (Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив спільно з дитячим фондом ООН-UNICEF);

·   семінар-практикум «Основи педагогічного оцінювання» (ЖОІППО);

·   семінар-практикум «Вчителі за демократію та партнерство» (ЖОІППО);

·   районні семінари: «Психологічна допомога дітям, які зазнали насильства у сім’ї», «Соціальна робота з дітьми, що мають девіантну поведінку», –

все це стимулює пошук власних методів і форм роботи, вивчення науково-методичної літератури з правознавства, історії, психології.

Відчувши на собі позитивний ефект інтерактивних методик при проходженні вище перерахованих тренінгів, у мене виникло бажання застосовувати їх на своїх уроках з правознавства, історії для того, щоб створити у класі атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, стимулювати в учнів бажання вчитися й отримувати задоволення від самого процесу навчання.

Для вивчення правознавства потрібна не тільки різноманітність методів і форм, але й матеріалів. Для підготовки до занять учні       використовують підручники, першоджерела, художні твори, газети, телевізійні передачі, в яких обговорюються поточні події. Діти вчаться критично осмислювати, оцінювати інформацію, яку отримали, усвідомлюють необхідність користуватися багатьма джерелами. 

Правознавство належить до предметів гуманітарного циклу, його особливістю є розвинуті міжпредметні зв’язки. При вивченні нових тем я спираюсь на знання учнів з історії (питання походження держави, історії розвитку держави та права), географії (питання адміністративного устрою України), біології (право на безпечне оточуюче середовище, питання охорони природи та інші). При використанні міжпредметних зв’язків мислення учнів виявляється в умінні користуватися уже набутими знаннями для порівняння, аналізу правових фактів, переносити знання в нові умови й ситуації. Наприклад, при вивченні сімейного права учні, опираючись на знання  з біології, пояснюють, чому не можуть перебувати у шлюбі між собою родичі прямої лінії споріднення.

Провідною формою діяльності стає розумова, яка здійснюється за допомогою мислення.

Формування поведінкового компоненту пов’язане з діяльністю вчителя та учнів на уроці. Діяльність учнів забезпечена самим змістом програми предмета «Правознавство. Практичний курс». Прикладом наведу такі теми: «Що означає бути громадянином держави. Як набути громадянство України...», або тема «Які договори є цивільно-правовими. Як укласти договір.», тема «Що таке сім’я і шлюб. Як укласти шлюб…» Аналізуючи програму, приходимо до висновку, що в змісті тем закладена сама дія. Саме дія спонукає до мислення сприяє формуванню поведінкових вмінь і навичок.

Найбільш ефективними методами, які направлені на те, щоб залучити учнів у активне спільне і засноване на критичному аналізі навчання, є ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи.

 Такі методи передбачають діяльністний підхід до навчання, а завдання вчителя – як найвдаліше організувати діяльність учнів на уроці.

Серед шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства доцільно виділити такі:

·        Бесіда.

·        Постановка перед учнями завдань знаходити причини правових подій і явищ під час пояснення нового матеріалу.

·        Навчання школярів вмінню складати план нового матеріалу.

·        Постановка запитань узагальнюючого характеру.

Активізації мислення учнів сприяють такі методи та прийоми навчання. 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ БЛІЦ-РИНГ

Приклад. Дайте визначення термінів: «права», «обов’язки», «свободи», «громадянство» ті інші. (Змагальні сторони учнів об’єднані в групи. Перемагає та команда, яка дала більше точних відповідей.)

ПРАВОВИЙ ДИКТАНТ з використанням карток

Приклад. Диктант за темою «…Види прав і свобод людини…» Вчитель називає конституційні права і свободи, а учні повинні віднести їх до відповідної групи, показуючи картку з потрібними літерами.

Ці методи я використовую на початку уроку з метою актуалізації набутих учнями на попередніх уроках знань та активізації мислення учнів.

Підвищенню ефективності традиційних підходів сприяє залучення зорової пам’яті учнів через використання різноманітних схем та таблиць, що дозволяє згрупувати матеріал, зосередити увагу на головному. Найпростішим способом є опрацювання схеми або таблиці, поданої в підручнику. Однак я віддаю перевагу динамічній побудові схеми (таблиці, схеми) під час викладу матеріалу, коли учні поступово прослідковують зв’язки між різними елементами схеми. Часто учні самі складають схеми, користуючись документами або текстом підручника.

Наприклад, розглядаючи зміст одного із принципів правового статусу людини і громадянина, а саме  – єдність прав і обов’язків  – організовую діяльність учнів на створення схеми, яка була б наглядною систематизацією та узагальненням даного питання. Результатом роботи може бути така схема:

 Педагогіка співробітництва ставить на новий, більш гуманний і довірливий

рівень відносини між учителями й учнями. Методика ж співробітництва заснована на спільній роботі учнів у парах і групах. Цей метод застосовується при виконанні будь-якого завдання. Наприклад, учні можуть бути об’єднані в групи для складання визначення, поняття, створення рольової ситуації, написання проекту тощо.

Саме при використанні цього методу найбільше реалізовується головна мета навчання – не викласти які-небудь знання учням, а разом з ними здобути їх.

Особливе місце у вивченні курсу «Правознавство. Практичний курс» займає організація роботи учнів з документами.

Як можна організувати діяльність учнів? Наприклад, при вивченні конституційних принципів юридичної відповідальності, об'єдную учнів у малі групи (5-6 чол), пропоную їм виконати завдання:

 

1.     Опрацювати текст Конституції України (відповідну статтю).

2.     Визначити, який саме принцип юридичної відповідальності закріплено в даній статті і з’ясувати його сутність.

                Опрацювати статтю і виконати завдання:

 Учитель пропонує представникам груп викласти основні положення статті та сутність відповідного принципу юридичної відповідальності. У ході подальшого обговорення доповідей учнів відбувається процес взаємонавчання. Учитель доповнює та корегує відповіді учнів, аналізує роботу в групах. Саме така технологія організації діяльності учнів сприяє формуванню таких елементів мислення як аналіз, синтез та узагальнення, формує вміння працювати з нормативно-правовими актами.

Метод емоційного стимулювання навчання досить простий і традиційний. Складається він із створення у навчальному процесі ситуацій зацікавленості. На уроках правознавства я його застосовую дуже часто, тому що велика кількість юридичних термінів важко сприймається учнями. Створення в навчальному процесі ситуації зацікавленості просто необхідна. Особливо ефективний цей метод на етапі мотивації, бо викликає інтерес до обговорення теми.

Так при вивченні теми «Що таке громадянство…?» на початку уроку прошу підвестися громадян України. Після того, як діти встануть, запитую, чим вони можуть довести, що вони громадяни нашої держави? Де це написано? Учні називають документи. Показую дітям зразки цих документів (свідоцтво про народження, паспорт) та запитую: про що , на їх думку, піде мова на уроці? Про що вони б хотіли дізнатися?

Буквально на кожне нове поняття навожу цікаві приклади. Звикаючи сприймати правову термінологію через цікаві приклади, учні незабаром самі навчаються цьому прийому. Такий метод спонукає учнів до мисленнєвої діяльності, що виявляється в умінні переносити отримані знання в нову ситуацію.

Ефективним методом організації навчальної діяльності на уроці є застосування імітації або рольових ігор. На жаль, час, відведений на вивчення правознавства, обмежений і дає можливість використовувати тільки елементи цієї методики. Наприклад, при вивченні питання щодо причин правопорушень доцільно використовувати технологію імітаційної гри. Учитель об’єднує учнів у малі групи, регулює їх діяльність.

Ситуація. Уявіть себе депутатами селищної ради. На обговорення вашої Ради винесено питання про попередження та зниження рівня злочинності. Для прийняття обґрунтованого та ефективного рішення необхідно перш за все визначити причини, які призводять до правопорушень.

Завдання: 1. Визначте причини правопорушень.

2.     Запропонуйте заходи, що до профілактики та зниження рівня злочинності.

Подібні імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати важливі проблеми.

 У ході рольової гри учасники «розігрують у ролях» визначену проблему або ситуацію. Наприклад, щоб глибше усвідомити дію принципів правового статусу людини та громадянина, пропоную рольову гру:

 Кожна група отримує одну проблему щодо отримання реальних прав у суспільстві та їхніх гарантій. Учасники кожної групи повинні придумати за 5 хвилин і розіграти за 2 хвилини перед класом ситуацію, яку обов’язково мають завершити словами, що розкривають  обрану проблему: 

1. Кожен громадянин має право шукати захисту в суді. Закони однакові для всіх. 
2.  Кожен має право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.
3. Ніхто не може позбавити громадян їхньої власності.
4. Кожен має право виїздити зі своєї країни  та повертатися до неї.

Після розігрування ситуацій групами учням пропонується визначити, кому вдалося виразніше розіграти проблему, висловитися, як почували себе в цій ролі. Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допомагає учням набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку мислення, вчить співчувати іншим, формує вміння обрати потрібне рішення для розв’язання певних проблем. Основною перевагою методики рольової гри є те, що вона приносить задоволення як учням, так і вчителю.

Учням подобається виконувати ролі в ситуаціях, наближених до реальних. Так при вивченні теми «… Що таке самоврядування» пропоную учням виступити в ролі кореспондентів і взяти інтерв’ю у депутатів селищної ради, з’ясовуючи такі питання:

1. Яка кількість округів у нашому селищі?
2. Які комісії працюють у виконкомі?
3. З яких джерел поповнюється місцевий бюджет?
4. Які кандидати будуть балотуватися на посаду голови селищної ради?

Учні з задоволенням виконують подібні завдання, а потім на уроці виступають у ролі доповідачів з даних питань. В учнів з’являється впевненість, підвищується самооцінка.

Ефективною технологією щодо залучення учнів до навчально-пізнавальної діяльності є дискусія (ситуація пізнавальної суперечки). 

Вивчення деяких тем приводить до появи дискусійних питань, як от: необхідності повернення смертної кари як покарання, можливості існування подвійного громадянства в Україні та інше. Поставлені проблемні запитання залучають учнів до обговорення питань, виникає діалог групи, і відбувається синтез думок. Елементи дискусії, на мій погляд, на уроках правознавства обов’язкові. 

Основним показником сформованості поведінкового компоненту є узагальнення та усвідомлення учнями власного способу дій при розв’язанні правових задач на розвиток мислення. Розв’язання юридичних задач можна організувати, використовуючи інтерактивну технологію «Акваріум», що дає можливість розвивати мислення, навички спілкування в малій групі, вдосконалювати вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Учні класу спостерігають за діяльністю в «Акваріумі», а потім висловлюють свої судження, відповідають на питання:

·        Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

·        Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Групи по черзі займають місце в «Акваріумі».

Спірні питання доцільно розв’язувати методом аналітичної гри «Займи позицію». Наприклад, визначитися, чи слід застосовувати покарання до правопорушника, чи ні. При цьому учні займають відповідне місце біля плакатів: «ТАК», «НІ», обґрунтовують свою точку зору . Такий метод дозволяє аналітично мислити, формувати навички аргументації, робити висновки.

Отже, розв’язання правових задач є надзвичайно дієвим способом систематизації правових знань, що є особливо важливим для учнів, оскільки вони отримують можливість застосовувати свої знання на практиці, що сприяє формуванню їхньої правової компетентності.

Процес мислення нерозривно пов’язаний з мовою. Цей зв’язок обумовлений тим, що мова – не тільки форма існування думок, але і знаряддя їх формування, тобто мова й мислення найтіснішим чином пов’язані між собою. Саме технологія  «Мікрофон», «Незакінчені речення» дають можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Наприклад, на запитання: «Чи в повній мірі реалізуються права та свободи людини в нашій державі?», - учні відповідають: 

• Я б виділив права, які більш гарантовані і які менше гарантовані. Більш гарантовано право на освіту. Якщо будуть розум і знання, то буде робота і гроші.
• Такий принцип як «рівність» не є реальним. Депутат може порушити правила дорожнього руху, навіть збити людину і не буде покараним.
• Ми маємо право на житло, але дуже важко його отримати.
• Ми маємо право на достатній рівень життя, але рівень заробітної плати низький, потрібно піднімати зарплату лікарям, вчителям, інженерам.

Організована в такий спосіб діяльність спонукає учнів аналітично мислити, говорити швидко, лаконічно, виділяючи головне.

Розвитку правового мислення, що зумовлює вибір потрібних дій сприяють завдання, що передбачають відповідь на запитання «Чому?»

Приклади.                                                                                                                 1. Релігійний шлюб, на відмінну від шлюбу, який реєструється ДОРАЦСом, не породжує юридичних наслідків. Чому? (Тому, що в Україні церква відокремлена від держави).

2.Самосуд не може вважатися способом самозахисту. Чому? (Тому що метою самосуду є покарання правопорушника, а не відновлення порушеного права). 

 Реалізації формули «знаю і дію» (відповідно до наявних знань про правомірність поведінки, переконаністю в тому, як належить правильно діяти) сприяють практичні заняття. Особливе місце під час практичних занять посідає робота з джерелами права, наразі зусилля вчителя й учнів спрямовую на вироблення практичних умінь працювати з нормативно-правовими актами, а також складати документи юридичного характеру (змісту).

Навчання учнів умінь складати правові документи є логічним завершенням роботи практичного курсу правознавства. Це такі документи, як заява, договір (угода), скарга, протокол зборів, резюме тощо. У підготовці конкретного документа учні набувають: репродуктивних умінь (складати документ за зразком); перетворюючих (структурувати його, зазначати назву документа, визначати особу, до якої слід звернутися, застосовувати нормативно-правовий акт, формулювати його зміст, зазначати додаткові документи); творчих (самостійно складати документ).

У підручнику для 9 класу пропонується складати документи з посиланням на нормативно-правовий акт., або складати документ у поєднанні з розв’язанням чи моделюванням правової ситуації.

Слід зазначити, що одним із завдань правознавства в 10 класі є формування вмінь учнів застосовувати правові знання в житті, а тому вміння складати документи потребує подальшого розвитку. Але, нажаль, запропоноване вміння у підручнику для 10 класу не представлено.

У кожного вчителя, який працює в школі, накопичується певний арсенал форм і методів викладання засвоєних і своїх. Всі їх узагальнити в одній роботі неможливо. Тому я зупинилась на тих, що використовуються мною зазвичай.

Розвитку поведінкового компоненту сприяють не лише уроки правознавства, а й позакласна робота в школі. Під час місячників правових знань учні можуть не лише познайомитися з певними нормативно-правовими актами, а і зустрітися з працівниками правоохоронних органів, побувати на екскурсії в державних органах, висловити своє ставлення до правових проблем державного і місцевого рівнів.

Всю свою позакласну роботу з правознавства проводжу також за інтерактивною методикою. У формі ділової гри проведено вибори до шкільного парламенту. Метод дискусій, аналізу життєвих ситуацій є домінуючими у правових брейн-рингах, конкурсах. 

Матеріали для тематичних виховних годин, для підготовки лекторських груп готуються з урахуванням того, щоб учні не були лише слухачами, а разом з ведучими приймали активну участь у проведенні таких заходів.

Захоплення вчителя породжує захоплення учнів. Учні нашої школи стають призерами районних олімпіад з правознавства і успішно приймають участь в обласних олімпіадах. Радує те, що багато випускників нашої школи пов’язує своє майбутнє з правовою та юридичною діяльністю.